променистий — I (який випромінює світло; про очі, погляд сповнений внутрішнього сяйва), променястий, промінний, осяйний, сяючий II ▶ див. блискучий 1), радісний I, щасливий 1), ясний I, 2) … Словник синонімів української мови
променистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
ласкаво-променистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зіркатий — а, е, розм. 1) Променистий, сяючий (про очі). 2) Те саме, що зіркий. 3) Пухирчастий (про тісто і т. ін.). 4) Прикрашений зіркою, зірками. 5) З квітками, подібними формою до зірок … Український тлумачний словник
зоряний — а, е. 1) Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. •• Зо/ряний пробі/г … Український тлумачний словник
осяйний — ося/йна/, ося/йне/, поет. 1) Освітлений, опромінений чим небудь. || Який випромінює сяйво; сяючий, променистий. 2) перен. Жвавий, сяючий … Український тлумачний словник
променистість — тості, ж. Абстр. ім. до променистий 1), 2) … Український тлумачний словник
променисто — Присл. до променистий 1), 2) … Український тлумачний словник
променястий — а, е. Те саме, що променистий … Український тлумачний словник
промінистий — а, е, діал. Променистий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
